Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагрубка

Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУБКА"
Варкий, -а, -е. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Нахнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Потупиться. Молоді сиділи нахнюпившись. Левиц. І. 182.
Приплентати, -таю, -єш, припле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Стор. МПр. 162. Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась. Рудч. Ск. II. 10.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Чайом нар. Притаившись. Там ся за смеречку чайом приховав. Федьк. І. 98.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГРУБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.