Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагоряний

Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРЯНИЙ"
Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Кривак, -ка, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск. 3) Заяцъ. Вх. Уг. 247.
Льот, -ту, м. = літ. Пізнати сову по льоту. Ном. № 7343. Здоров'я льотом вилітає, та по воловому вертає. Г. Барв. 541. За твоїм льотом і ми полетіли і вже не згорнемо крил. О. 1861. III. 7.
Ма́зальниця, -ці, ж. = мазільниця.
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Чуб. III. 172. Рудий, як собака. Ном. № 8524. Голий, як руда миш. Ном. № 1519. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Руда глина. Ном. № 3773., Ум. руденький, руде́сенький.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОРЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.