Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили.
Некрутка, -ки, ж. Жена рекрута.
Повизнаходити, -джу, -диш, гл. Найти, выискать (многое). Де що було дідівське... повизнаходила.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.
