Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагайка

Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Рудч. Ск. І. 60. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла. Чуб. V. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГАЙКА"
Бистриця, -ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Жу́йка, -ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. H.-Волын. у.
Залічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Погицати, -цаю, -єш, гл. Покачать на рукахъ (ребенка).
Попуск, -ку, м. Послабленіе, попущеніе — попускати. Дозволять, потворствовать. По що ж ти їм сей попуск попускаєш? К. ХП. 79.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою. Н. Вол. у.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.