Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навспіл

Навспі́л нар. 1) Пополамъ. Посіяли поле навспіл з сусідом. 2) Насквозь. Ця пляма навспіл сукна пройшла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 473.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВСПІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВСПІЛ"
Грю́кнути, -ну́, -неш, гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін. Н. п.
Кіптяга, -ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Черк. у. Збив таку кептягу коло землянки. Мир. ХРВ. 83.
Лиск, -ку, м. Блескъ; лоскъ, глянець.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Посутеніти, -ніє, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки. Грин. II. 186.
Рідчати, рідшати, -шаю, -єш, гл. Рѣдѣть. Опівдні ярмарок почав рідшати, почали люде росходитись, поярмаркувавши. Левиц. І. 108.
Ростомилений, -а, -е. Любезнѣйшій, милый. Літала она без гори до своєї любой ростомиленой матері. Гол. II. 721.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Узький, -а́, -е́ = вузький. Ум. узенький, узе́сенький.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВСПІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.