Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кайлак, -ка, м. 1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья. Шух. І. 96. 2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный. Вх. Зн. 23.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ. Желех.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка. Вх. Уг. 252.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Пазовитий, -а, -е. Заботливый, хлопотливый, старательный. До всього прикидлива і пазовита така. Г. Барв. 526.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Посиліти, -лію, -єш, гл. Осилить, быть въ состояніи. Г. Барв. 428.
П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.