Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Н. п. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г.
Копильчаки, -ків, м. мн. Родъ саней. Желех.
Невсидючий, -а, -е. Непосѣда.
Підкропивниця, -ці, ж. Раст. Fragaria collina. Вх. Пч. II. 31.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Пророчий, -а, -е. Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7.
Суддівна, -ни, ж. Дочь судьи. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.