Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Знання, -ня́, с. Знаніе. Левиц. Пов. 266.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль. Желех.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.