Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибрати, -ся. Cм. вибірати, -ся.
Заже́рти Cм. зажира́ти.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.
Зароби́ти, -ся. Cм. заробляти, -ся.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Пес, -пса, м. Песъ, собака. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2356. Бреше мов пес. Ном. вибрав му пса. Выругалъ, выбранилъ. Галиц. Фр. Пр. 157. Ум. песик, пе́сичок.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.