Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу).
Виламувати, -мую, -єш, сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня.
Зава́жувати, -жую, -єш, сов. в. зава́жити, -жу, -жиш. 1) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Скільки пудів вона заважить? 2) Имѣть значеніе, быть важнымъ. Тут початок діла більше заважить, аніж великі гроші. . А що? Багато твій заважив розум?
Куматися, -маюся, -єшся, гл. Кумиться. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Годі нам з ляшками куматись.
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.
Наплюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. і в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала.
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Прісся, -ся, с. = пріснище.
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл.
1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс.
2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать.
3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук.
