Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язка

В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. Рудч. Ск. І. 4. В'язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка. Мет. 2) = в'язок 2. Сумск. у. Ум. в'язочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗКА"
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Морща́, -щати, с. = морщак. Вх. Лем. 436.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки. Лукаш. 20.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам. К. Дз. 110.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.