Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набір 2

Набі́р 2, -бо́ру, м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІР 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІР 2"
Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный. Уман. IV. 120.
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Вицілувала б його всюди. Кв. II. 259.
Забо́рсуватися, -суюся, -єшся, сов. в. забо́рсатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Перепутываться, перепутаться. 2) Только сов. в. Заметаться, начать бросаться изъ стороны въ сторону. Аф. 3) Только сов. в.? Устать отъ суеты, отъ хлопотливой работы. За день такечки заборсається чоловік. Полт. г. Г. Слов. Д. Эварн. 4) Забо́рсатися з ви́платою. Не уплатить, остаться должникомъ. Желех.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Котл. Ен. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. Ном. № 2650. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. Щог. Вор. 86. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала. Шух. І. 235, 238.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. Ном. № 661. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. K. ЧР. 42. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). Мнж. 481. 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. Макс. 7)речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. Шевч. 8)лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують. Г. Барв. 291.
Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Хибаль нар. = хиба, нар. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБІР 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.