Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набій

Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБІЙ"
Горі́жний, -а, -е. Огражденный? Старими людьми село породне, парубочками село горіжне, а дівоньками село весело. АД. I. 50.
Ґа́вити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Ротозѣйничать. (Залюбовск.).
Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Нокати, -каю, -єш, гл. Понукать (лошадь), кричать но.
Облизувати, -зую, -єш, сов. в. облизати, -жу, -жеш, гл. Облизывать, облизать. облизати макогін. Потерпѣть неудачу. Св. Л. 240.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.