Натаврити, -рю, -риш, гл. Поклеймить, наложить клеймо.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл.
1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію.
2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде.
3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав?
4) Оттаскать. Добре за чуби натягають.
5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають.
6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете.
Недолюд, -да, м. = недолюдок. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый.
2) Безпрепятственный.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Прибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить.
Ціпивно, -на, с. = ціпи́льно.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування.
