Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набатувати

Набатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Навьючить, нагрузить. 2) Нарѣзать большими ломтями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАТУВАТИ"
Жні́йка, -ки, ж. Ум. отъ жнія.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка. Вх. Лем. 415.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Оголити, -лю, -лиш, гл. = обголити.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне. Ном.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Сприскати Cм. сприскувати.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.