Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.
2) Неженатый.
Безсоромно нар. Безстыдно.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Затина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. затну́тися и затя́тися, -тну́ся, -не́шся, гл. 1) Цѣпляться, зацѣпиться, задѣвать, задѣть. Се видно ж усякому, що сей замок скручено, бо ключ затинається. г. 2) Задерживаться, останавливаться, остановиться, пріостановиться. Як повів я рештанта, то він спершу йшов як слід, а далі все затинався йти, а то й побіг од мене та й утік. 3) Останавливаться, остановиться въ разговорѣ, заикаться; замолкать, замолкнуть. Хто? хто?! затинаючись скрикнув він. Друге на речі дається, а як я... Якось Улита затнулась. Дівочий клекіт на хвилину затнувся. 4) Только сов. в. Упорно стоять на своемъ; упорно продолжать что либо дѣлать. Не хочу, не поїду!... і затялась на сьому. Затялись в одну шкуру: давай рощот! Дощ затявся. В гаремах тілько нуд затявсь: там кралі нищечком ридали, як ніч наступить, сна не мали, а вечір карою здававсь. 5) Только сов. в. Удариться. Чоловік розігнався, в одвірок затявся.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла.
Просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки.
Укакатися, -каюся, -єшся, гл. Опачкаться, огадиться (дѣтск. сл.).
Цокотання, -ня, с.
1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ).
2) Стрекотаніе.
3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Яке співання, таке й читання. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету.