Волинський, -а, -е. Волынскій.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні.
Зачу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Зачесаться, начать чесаться вслѣдствіе зуда (о дѣйствіи, но не объ ощущеніи).
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги!
Хоріш, -роша, -ше = хорош. За свій гріш усюди хоріш.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.
Шломак, -ка, м. У горшечниковъ: оскребки глины, счищаемые съ рукъ и съ круга во время формировки мисокъ.
Шпіг, -га, м. = шпиг. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів.
