Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мрійник

Мрі́йник, -ка, м. Мечтатель. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МРІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МРІЙНИК"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Вимудруватися, -руюся, -єшся, гл. Хитростью избавиться, изъ бѣды выпутаться. І так Соломон з пекла вимудрувався, що всяк сьому диву дивувався. О. 1862. VI. 52.
Жаберовина, -ни, ж. = жаберина. Вх. Уг. 237.
Жоло́бниця, -ці, ж. Желобина, продолговатое и узкое углубленіе. Шух. І. 91.
Засмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. засміти́ти, -чу́, -тиш, гл. Засорять, засорить.
Полохливість, -вости, ж. Боязливость, робость. Желех.
Пообгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Свинюшник, -ка, м. = свининець. Чуб. VІІ. 395.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МРІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.