Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. ІІ. 20. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Н. п.
Відхибнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. Я одхибнувсь кудись, а пастухи кавуни красти. Волч. у.
Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Утіканка, -ки, ж. = утік. Утіканка не славна, але дуже пожиточна. Чуб. І. 278.