Вилічка, -ки, ж. Нижній брусокъ ляди (Cм.) МУЕ. III. 24.

Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди. Шух. І. 88.

Корсет, -ту, м. и корсетка, -ки, ж. = керсет, керсетка. Гол. Од. 22. КС. 1893. V. 282. Плахта ни їй шовкова ...корсет зелений. МВ. ІІ. 77.

Ластівка, -ки, ж. 1) Ласточка, Hirundo urbica. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ном. № 309. Употребляется какъ ласкательное слово, особенно въ формѣ уменьш., по отношенію къ женщинѣ, которая въ поэзіи постоянно сравнивается съ ласточкой. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко! Н. п. Челядонько, ластівонько, годуй ти дитину! Коцип. Прокинься, моя ластівочко. Шевч. 317. Ся як ластівка літала в сінцях і в коморі, прибірала коло столу, поралась на дворі. Мкр. Н. Сподівалась невісточки як ластівочки собі на втіху. МВ. ІІ. 12. А в нашій стороні красні дівки, як ластівки, а тут — як ворони. Чуб. V. 20. 2) Четыреугольный кусокъ матеріи, вставляемый въ рубахѣ или другой одеждѣ подъ мышками. 3) Одинъ изъ кусочковъ сукна, преимущественно краснаго, вшиваемыхъ въ свиткахъ у таліи вверху усів. КС. 1893. XII. 449. 4) Названіе игръ: а) дѣтской, состоящей въ попаданіи палками въ брошенную вверхъ палку. Камен. у. б) дѣвичьей, съ пѣсней. Грин. III. 115. Ум. ластівонька, ластівочка. Да ластівочка да купалася, да на бережку да сушилася! Чуб. V. 9.

Омшити, -шу, -ши́ш, гл. Заткнуть мхомъ щели между бревнами въ стѣнахъ. Вх. Лем. 443.

Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).

Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.

Салотовка, -ки, ж. 1) Деревянный сосудъ съ пестикомъ для толченія сала. Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу, або-що. Черном. 2) Глупая башка.

Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.

Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.