Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гро́зно, -на, с. 1) Виноградъ. Угор. 2) — ди́ке. Дикій виноградъ, Ampelopsis hederacea. Вх. Уг. 236. 3) Кисть (винограду). Грозно вінограду. Вх. Уг. 234. Ум. Грозе́нце. Желех.
Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.
Дурно́та, -ти, ж. 1) Глупость. 2) соб. Дураки. Аж там сліпа дурнота сидить по застіллю та горілку п'є. Коли ж орда про тебе брехні меле, ти на дурну дурноту мовчки плюй. К. Дз. 107.
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у.
Пополамати, -ма́ю, -єш, гл. Ломать много. Що я попотужила, що я попонудила, що я пополамала рук. Г. Барв. 433.  
Похопливий, -а, -е. = похіпливий. Пропадуть мої конопельки! подумала Кайдашиха: похоплива невісточка попряде їх собі на полотно. Левиц. КС. 71.
Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл. Исполнять, исполнить, осуществлять, осуществить. Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.