Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заможне́нький, -а, -е., Ум. отъ замо́жний.  
Затрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Обмахлярувати, -ру́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. о півдні. Въ полдень. Рудч. Ск. і. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. І. 6.
Пройдисвіт, -та, м. Пройдоха, авантюристъ. Да ме лай мене, моя матінко, ніколи ні за що, полюбила пройдисвіта, превелике ледащо. Мет. 85.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Скрипарь, -ря, м. = скрипаль. К. ЦН. 228.  
Сперечати, -ча́ю, -єш, сов. в. сперечити, -чу, -чиш, гл.кого. 1) Уговаривать не дѣлать чего, удерживать. Я його сперечав: бійся Бога, не їдь, теперки ніч! Камен. у. 2) Препятствовать, воспрепятствовать. Рубають собі ліс у пана, ніхто не сперече, бо то ніч. Камен. у.