Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жовтяни́ця, -ці, ж. Желтуха (болѣзнь). Мил. 32. Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця? МВ. ІІ. 203. 2) Раст. Chrysosplenium alternifolium L. ЗЮЗО. І. 116.
Зади́мка, -ки, ж. Снѣжный вихрь, мятель. Вх. Лем. 415.
Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. вво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64. 2) Звольтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Обморочити Cм. обморочувати.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він (М. Вовчок) підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. К. (Хата, XIV). Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати. К. Дз. 16.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли. Ном.
Тичковий, -а, -е. Вьющійся по тычинѣ. Тичкова квасоля. Н. Вол. у.
Тілистий, -а, -е. Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Мир. ХРВ. 118. Тілистий віл. Волч. у.