Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.
Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою.
Докла́сти. Cм. Докладати.
Незавважно нар. Незамѣтно. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене.
Попересмикувати, -кую, -єш, гл. Передернуть (во множествѣ).
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Инша рада гірш як зрада. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Що вже вони ради дадуть. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі.Радиці мі дайте.
Рвати, рву, рвеш, гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Козаки ідуть, гурки рвуть. 3) О собакѣ: кусать. Собака собаки не рве. 4) Терзать. Заступи мене, благаю, щоб не рвали мою душу. 5) рвати бо́ки. Надрываться отъ омѣха. Аж боки рвав од сміху.
Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. 2) Мелкая бисеринка. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Ум. си́ляночка.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
