Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мокляк

Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. Желех. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. г. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОКЛЯК"
Аптекарюва́ння, -ня, с. Занятіе аптекарскимъ искусствомъ.
Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір. Мир. ХРВ. 5.
Пересолодати, -да́ю, -єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодив.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі. Чуб. V. 1124.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Стоячка, -ки, ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОКЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.