Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже.
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Ум. дубничо́к.
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Муркотій, -тія́, м. Ворчунъ.
Одноріг, -рога, м.
1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога.
2) Насѣк. Носорогъ.
3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Пуховий, -а́, -е́ Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В'яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі.
Розбрестися Cм. розбродитися.
Треножити, -жу, -жиш, гл. Спутать три ноги веревкой (у коня). Щоб не втікла коняка, треба її трепожити.