Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Звістити́ся, -щу́ся, -сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.
Кузьком сидіти. Сидѣть на корточкахъ, сгорбившись. Як сісти навпочіпка та ще згорбитись, то се буде кузьком сидіти.
Навпо́мірки нар.нести́. Нести ведро вдвоемъ, поддерживая коромысло съ двухъ сторонъ въ то время, какъ ведро находится посрединѣ коромысла. Он малі дівчата несуть відро води навпомірки.
Одностайність, -ности, ж. Единодушіе, солидарность. Нема одностайности, однодушности в громаді. О. 1861. І. 323. К. Гр. 40.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Рубнути, -ну, -неш, гл. Одн. отъ рубати. 1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707. 2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Уніятський, -а, -е. Уніатскій.