Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виткати, -тчу, -чеш, гл. Соткать, выткать. Рушники виткали і принесли. Рудч. Ск. II. 100.
Жидя́, -дя́ти, м. Еврейскій ребенокъ, жиденокъ. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.
Заходенькы, -кивъ, мн. Уголки. Вси заходеньки обходыла, И смитнычкы, И суточкы, А доброго німого тамъ не вздрила. Гліб. 30.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Облімок, -мка, м. У гребенщиковъ: нижняя часть рога отъ основанія его. Вас. 163.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Присвічати, -ча́ю, -єш, гл. = присвічувати. Там Тодорко коня сідлає, батько йому присвічає. Чуб. III. 464.
Свекронько, -ка, м. Ум. отъ свекор.
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину. Шевч. 132.