Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Мо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. Н. п. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. существуетъ обычай, согласно которому, при видѣ пожара для ослабленія силы огня слѣдуетъ говорить: « «Онде щось мокне», а не «горить».
Пильність, -ности, ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.
Поперейменовувати, -вую, -єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Почки, -чо́к, ж. мн. 1) Внутренности (тѣла). Вх. Зн. 54. ЕЗ. V. 44. 2) Зернышки тыквы. Шух. І. 142.