Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.
За́верба, -би, ж. и за́вербник, -ка, м. Родъ Раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
Помилуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці. Мир. ХРВ. 8. 2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад. Чуб. IV. 239.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Поназдоганяти, -ня́ю, -єш, гл. Догнать (многихъ).
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.