Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буздигарня, -ні, ж. = буцегарня.
Витонути, -ну, -неш, гл. Выступить изъ воды. Я посадив на низу дині, вони й зійшли були добре, а дощі заливні пішли, вода й залила їх, — то поки витоне з-під води, паростки й погинуть. Волч. у. (Лобод.). Cм. витавати.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla. Мнж. 184.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Повстяники, -ків, м. мн. Валенки. Кременч. у.
Посварити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Поссориться. Вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили. ЗОЮР. І. 224. 2)кого́. Поссорить. 3) — кого. Сдѣлать кому выговоръ, выбранить кого. Треба його посварити, щоб звичайніший був. Його мати посварила, що в мене бував. Грин. III. 300.
Похитнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошатнуть, покачнуть.
Росплющатися, -щаюся, -єшся, сов. в. росплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Раскрывать, раскрыть глаза. Кіт як росплющиться, як гляне своїми очима. Кв. 2) Раскрываться, раскрыться (о глазахъ). 3) Расплющиваться, расплющиться.
Стоком нар. Ловко, проворно. Угор.
Терничок, -чка, гл. ум. отъ терник.