Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міховина

Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХОВИНА"
Байло, -ла, с. ? Какъ бранное слово: Позирни, байло! К. ПС. 57.
Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
Гліг, глогу, м. = глід. Желех.
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Ді́вчинка, -ки, ж. Дѣвочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок. МВ. І. 8.
Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Котл. Ен. V. 70. Дали рутульцям накарпас. Котл. Ен. V. 52.
Настоптати Cм. настоптувати.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІХОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.