Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. 3) Названіе хороводной весенней игры. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє.
Їсти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Їло б ся сласно, а робити страшно. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати.
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали.
