Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міркувати

Міркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Думать, соображать, разсчитывать, разсуждать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. №71. Міркує той, хто нужду знає. Гліб. 1. Сам оце як почну міркувати та й складу до ладу. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРКУВАТИ"
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. К. Іов. 9. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити. МВ. І. 49.
Прибувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прибути, -буду, -деш, гл. 1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже. Мет. 84. 2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Понад берегами вода прибуває. Грин. III. 252. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. І. 245.
Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.
Розигри, -рів, м. мн. 1) Розыгрышъ. 2) Первый день петрова поста, женскій народный праздникъ въ этотъ день. О. 1861. X. Св. 44. Зараз у петрівку як заговіли, на самі розигри, тілько що повиймали хліб з печі, Тихон і позабірав його увесь до себе. Кв. II. 17, 18. 3) Бойкое мѣсто. Вн на таких розиграх живе, що хто йде, не мине.
Стояти, стою́, -їш, гл. 1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Мороз не велик, та стоять не велить. Ном. № 646. 2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. По тім боці на толоці, там цигане стояли. Мет. 87. 3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай. Н. п. 4)за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх. Зміев. у. 5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно. МВ. ІІ. 86. 6)за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого. 7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть. Гол. IV. 465. 8)над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу. Н. Вол. у.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Харцизити, -жу, -зиш, гл. Разбойничать, грабить.
Хвинтити, -чу, -ти́ш, гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.