Бешкет 1, -ту, м. 1) Скандалъ, безчестіе, посрамленіе. Се ще йому стиднійш буде, що при людях такий бешкет йому зробили. Кв. 2) Шумъ, смятеніе. Шейк.

Борона 2, -ни, ж. 1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Чуб. VII. 401. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. Шух. І. 165. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. Вас. 196. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Фр. Пр. 109. Ум. борінка, боріночка.

Начиння, -ня, с. 1) Сосудъ, посуда. І не зглянулась: мила по обіді начиння, коли цеє трапилось. 2) Инструментъ, орудіе. 3) Часть ткацкаго станка. (Cм. верстат). Состоитъ изъ двухъ длинныхъ и узкихъ деревянныхъ пластинокъ, расположенныхъ параллельно одна надъ другой и называемыхъ шо́хти (а) (галицкое: шо́фти, ціпки); шо́хти соединены нитянымъ рукаво́м (б). Въ константиноградскомъ уѣздѣ нити рукава называются ничениці, каждая ни́чениця состоитъ изъ двухъ равныхъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца; рукавъ дѣлится на части, называемыя ґанками (в), а въ каждомъ ґанку по 15 ни́чениць. (Въ Галиціи рукав называется ни́чениця, ни́чельниця; нити его состоять каждая изъ трехъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца: верхняя коник, нижняя кобилка и средняя (малая) очко). Сквозь ни́чениці проходятъ нити основи. начиння подвѣшено къ одной изъ же́рток (г): на же́ртці на веревочкахъ, два блока — жабки (д) (гал. карпульці, скраклі), черезъ коліщата которыхъ ходять мотузи (е), а на нихъ уже висить начиння. Въ константиноградскомъ у. отъ нижней шохти идутъ два мо́тузи (ж), къ которымъ привязана цилиндрическая деревянная палка — байцарка (з) (иначе барцьо́шка), отъ средины которой идетъ внизъ мотуз (и) до підніжка (і). начи́ннів въ станкѣ должно быть не менѣе четырехъ (гал.: чотирі стіни). Конст. у. Полт. г. Б. Гринч. — МУЕ. III. 18. — Шух. І. 255, 256. — Особое начиння имѣется и въ кросонках — небольшомъ станкѣ для тканья ситъ. Вас. 152.

Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Виступає. Обік його жіночка небога. Шевч. ІІ. 21.

Огледіти, -джу, -диш, гл. = оглядіти. Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли. Лукаш. 96.

Пивонія, -нії, ж. Раст.: піонъ, а) Раеоnia officinalis. Анн. 238, б) Paeonia corallina. ЗЮЗО. І. 130. Як пивонія почервоніла. Г. Барв. 228.

Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.

Позавидувати, -дую, -єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу. Кв.

Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель. Сумск. у.

Стебель, -блю, м. = стебло. Грин. III. 18.