Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть.
Кудрик, -ка, м. Ум. отъ кудерь.
Напророкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напророчить. Не даремне таке напророкував странній.
Рукодіяння, -ня, с. = рукодія. Нема в світі, як свого рукодіяння чи полотно, чи свита: носитиметься не знать докіль.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал.
Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое.
Улан, -на, м. Уланъ. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Ум. уланик, уланичок, уланчик.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
