Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Ум. варешка.
Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували.
Гірко нар.
1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути.
2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Гірко зароби, солодко ззіж. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені.
Раптовий, -а, -е. Неожиданный, внезапный. Лучаються й раптові дощі. Раптова енергія.
Розцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. розцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Расцвѣтать, расцвѣсти. То не вишня-черешня розцвітає.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.
Хвортувина, -ни, ж. = хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дівчину.
