Биндюк, -ка, м. = чміль.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Голосна гармата. Голосна луна розляглась серед тихої ночі.
2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Ум. голосненький.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. мов корова злизала язиком. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав.
Зневажливий, -а, -е. Неуважительный, пренебрежительный.
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Прогулять.
2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли.
Протоптати, -пчу, -пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. протоптати стежку до кого. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок.
Сумління, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Постава свята, а сумління злодійське.