Заслу́жувати, -жую, -єш, сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Заслужував гетьманства він кріваво. Матір не купити, не заслужити.
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Ум. лежаночка.
Лиша́й, -шаю, м. Лишай. У Марусі на щоці лишай підкинувся.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Труїти, трую́, -їш, гл. Травить, отравлять, давать яду. Чим воно — знає його лиха година — трує, що так зараз і здохне собака.
Фалатати, -таю, -єш, [p]одн. в.[/p] фалатнути, -ну, -неш, гл. Рвать, разорвать въ куски. .
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости.