Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Ном. № 1593. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. ІІІ. 37. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Закропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закропи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Окроплять, окропить. Закропляйте доріженьки, щоб ся не курили. Чуб. V. 994. 2) Омочать, омочить, освѣжать, освѣжить влагою. Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити. Мл. л. сб. 237.
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Напліндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Награбить. Золото, що ми напліндрували. К. Бай. 91.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться. Чуб. V. 517.
Понадходити, -димо, -дите, гл. Подойти, приблизиться (во множествѣ).
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145.  
Стягель, глю, м. Часть полудрабка: перекладина, которая укрѣплена въ длинныхъ жердяхъ; такихъ перекладинъ полудрабок имѣетъ двѣ, обѣ вторыя отъ концовъ. Чуб. VII. 403.