Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Гарматний, -а, -е. и гарматній, -я, -є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада.Гарматній гук. Із королем гарматнім боєм бився. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок.
Злісливо нар. Зло, сердито.
Ліверник, -ка, м. = лірник.
Мліг, (род.?), м. Мигъ. На мліг ока був рижий розсідланий.
Наві́шки нар. = навіжки.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Роскуйдати и роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Чубрій, -рія, м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.