Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бондарище, -ща, м. Ув. отъ бондарь.
Ґо́тка, -ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Вх. Пч. II. 15. Шух. І. 23. Cм. Готур, ґотур.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Осаджувати, -джую, -єш, сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті. Гол. І. 18. 2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. К. Досв. 20. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми... Н. п. 3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує. Ном. № 11060.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Плавачка, -ки, ж. Промыслъ сплавленія дерева. Вх. Зн. 49.
Пожбурити, -рю, -риш, гл. = пошпурити. Желех.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Рядно 2 нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267.