Горя́ч, -ча, м. Жара, зной. В літі.... серед спеки та горяча, коли всі баюри повисихають....
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Коничок, -чка, м. Ум. отъ кінь.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Нарі́жник, -ка, м. 1) Уголъ крыши, угловое стропило. 2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). 3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. Cм. ключ.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Финкати, -каю, -єш, гл. = пстинькати.