Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азия́тка и азія́тка, -ки, ж. 1) Азіатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г.
Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. О 1861. VIII. 8. зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Фр. Пр. 27. Ум. бицька, бицінька, бицюня. Cм. биня.
Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea. Вх. Уг. 246.
Куку! меж. 1) Выражаетъ крикъ кукушки. Вилетіла зозуленька да крикнула куку! Чуб. V. 364. 2) Употребляютъ дѣти, когда, спрятавшись, подаютъ голосъ, чтобы ихъ замѣтили. А пуку! Ном. № 9269.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся. Ном. № 4675.
Челядин, -на, об. 1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. О. 1861. XI. Кух. 37. Мил. 159. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Рудч. Чп. 184. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Грин. III. 625. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина. Маркев. 143. 2) = челядник. Вх. Зн. 79.