Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирський

Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства. К. Гр. Кв. XII.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРСЬКИЙ"
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
Глітно нар. Тѣсно. Шух. I 84.
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки. К. ХІІ. 90.
Кашиця, -ці, ж. Родъ быка, составленнаго изъ двухъ, сбитыхъ изъ обрубковъ дерева, стѣнокъ, поставленныхъ параллельно одна другой, причемъ пространство между ними наполнено камнями; употребляются при постройкѣ ризей. Шух. I. 179.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Попеня, -ня́ти, с. Ребенокъ попа, священника. Возив попенят у губерню, — у школу, чи що. О. 1862. VIII. 12.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина. 2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова. Зміев. у.
Снітяк, -ка, м. Орѣхъ безъ зерна и заплѣсневѣлый. Вх. Лем. 468.
Та I мѣст. женск. р. при муж. р. той.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.