Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Вутленький, -а, -е., Ум. отъ вутлий.
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. Волынск. г. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично. К. Псал. 109.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.  
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Оповідувати, -дую, -єш, гл. = оповідати. Нагодились деякі того часу, оповідаючи йому про галилейців. Єв. Л. XIII. 1.
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Шейк. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой. Шейк.