Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

миготливий

Миготли́вий, -а, -е. Блещущій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГОТЛИВИЙ"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3. Вх. Лем. 406.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ). Желех.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся. 2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. О. 1862. VII. 40. Невиводний гість.
Пообтріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Отряхнуться (во множествѣ).
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Пропасниця, -ці, ж. Лихорадка. Мил. М. 57. Добридень, пропасниці! єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Чуб. І. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.