Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Обникати, -ка́ю, -єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Росхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. росхлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Расплескиваться, расплескаться (о жидкости). Поки донесла воду, то по пів відра росхлюпалось, так бігла.
Снопчик, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Тиква, -ви, ж.
1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). в) Cucurhita Melopepo.
2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. В його така маненька тиковка і води вже трошки.
Химерник, -ка, м. Чудакъ, странный человѣкъ.
