Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витупити, -ся. Cм. витуплювати, -ся.
Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Дима́рик, -ка, дима́ричок, -чка, м. Ум. отъ димарь.
Заба́їти, -ба́ю, -їш, гл. Заворожить. Вх. Лем. 414.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти. Мнж. 174.
Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2.
Шротівниця, -ці, ж. Дробовница.