Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маніжитися

Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІЖИТИСЯ"
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Накупля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = накупити. Багато чого накупляли на ярмарку. Черниговск. у.
Огород, -да, м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. Ум. огоро́дець. Cм. горо́д.
Ожелизь, -зі, ж. = ожеледь. Вх. Лем. 443.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Шкарідь, -ді, ж. Мерзость, гадость. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.