Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

макорженик

Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОРЖЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОРЖЕНИК"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Чуб. V. 421; І. 235. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Доте́пний, -а, -е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.
Дрокови́стий, -а, -е. Капризный, раздражительный.
Ми́ґа, -ґи, ж. Пантомима. Він йому нічого не казав, а так на миґах, шо вони нічого й не думали, а той все знав.
Мря́чка, -ки, ж. Ум. отъ мря́ка.
Остружини, -жин, ж. = острушки 2.
Пільський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Угор. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. Чуб. V. 1163. 2) = поділок. Чаще мн. подолки. КС. 1893. V. 283.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКОРЖЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.