Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Безпутний, -а, -е.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Перечимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Перейти.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Пищати, -щу, -щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. АД. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Шевч. 518. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Мет. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. О. 1862. ІІ. 59. Уступіте, спасибі вам, до господи. О. 1861. IV. 119. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. Грин. III. 81. уступити у зако́н. Жениться. 3)у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. Екатер. у. (Залюб.). 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись. К. Псал. 106.