Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20.
Віджимати, -маю, -єш, сов. в. віджати, відіжму, -меш, гл. Выкручивать, выжимать, выжать мокрое бѣлье. А дівка — чорнявка порається у другій хаті — віджимає сорочки. Рудч. Ск. II. 151. Мотря стала віджимати сорочки з відмоки. Левиц. КС. 43.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Обрезклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поздоровкати, -каю, -єш, гл. Пожелать здоровья при привѣтствіи, випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Понамащувати, -щую, -єш, гл. 1) Намазать масломъ, саломъ. 2) Намазать (глиною).
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Товчіння, -ня, с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.