Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Ґайди́ця, -ці, ґа́йдичка, -ки, ж. Ум. отъ ґайда 1, 2.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство.
Пітьма, -ми, ж. 1) Тьма. 2) Густой туманъ; дождь со снѣгомъ.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Росхильчастий, -а, -е. Расходящійся въ разныя стороны: о рогахъ, рядомъ стоящихъ кольяхъ и пр. Поставив ручиці дуэте росхильчасті.