Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми. Мкр. Г. 46.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Струснути, -сну, -неш, гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.