Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горчи́ця, -ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) = польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. ЗЮЗО. І. 136. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa. ЗЮЗО. І. 114.
Де-да́лі, нар. Чѣмъ далѣе. Де-далі, де-далі усе стихає, ні травка не колишеться, усе чогось жде великого, страшного. Кв. Вона (турецька цариця) не молодіє, не старіє, а де-далі зліє. Шевч.
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба. Шух. І. 142.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа. I. 73, 76, 187.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Ненавидний, -а, -е. Ненавистный. К. Бай. 82. Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх. К. Дз. 154.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. Стор. МПр. 60. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують. Шевч. 100.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ. Левиц. Пов. 372.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью. Вх. Лем. 453.