Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Блекнути, -ну, -неш, гл. Блекнуть, увядать.
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. ЗОЮР. І. 21. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. К. Досв. 141. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць. Мет. 383.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Замордува́ння, -ня, с. Убійство, смертоубійство.
Кукулюх, -ха, м. Улитка. Kolb. І. 54.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья. Желех.
Профіт, -ту, м. Польза. Не мав злий дух профіту з людей. Гн. II. 226.
Рогіз, -го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.