Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти.
Висвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Свѣтиться. Тисячі свічок висвічувалися як блискавки.
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ).
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш.
Темнота, -ти, ж.
1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Темнота обняла її зразу.
2) Невѣжество.
3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине.
4) Въ загадкѣ: волкъ.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові.