Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів. Звенигор. у.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Хвороба, -би, ж. 1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я. Ном. № 1154. 2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба! Ном. № 7704. 3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш. Радом. у.