Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льнувати

Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія. О. 1861. X. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬНУВАТИ"
Безумірний, -а, -е. Чрезмѣряый. Мнж. 176.
Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Знадний, -а, -е. Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд. Мир. ХРВ. 8.
Кам нар. Чѣмъ. Угорек. Желех. Вх. Зн. 23.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.