Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замо́вча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замолчать. Да й усі мовчки замовчали. Макс. (1849). 29. Лучче замовчім, ніж закричім. Ном. 3495.
Зарято́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зарятува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Одолжаться, одолжить, получать, получить матеріальную поддержку, занять. Се я у чоловіка зарятувався, та й оплатив податі. Екатер. у.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Обгодовувати, -вую, -єш, сов. в. обгодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Окармливать, окормить. Обгодував і упоїв, так що вовк не видержав. Рудч. Ск. І. 12.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Погейкати Cм. погейкувати.
Понамулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и намулити, но во множествѣ. Стрибав, стрибав, та вже аж боки понамулював канатом. Драг. 342.
Роздряпати Cм. роздряпувати.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Мкр. Н. 31. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива. О. 1862. IX. 3. 2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки. Гол. І. 57.