Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Капусняк, -ка́, м. Родъ щей.
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Підточиця, -ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
Послання, -ня, с. Посланіе.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Ригнути Cм. ригати.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.