Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Ном. № 7307. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Ном. № 27. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Ном. № 340. Показав з-на аршин від землі. Св. Л. 122. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Н. п. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Оженився з Палажчиною дочкою. Левиц. І. ПЙО. І. 366. 2) Изъ. Вийшов з води. Єв. Мр. І. 10. Дощ ллє, як з бочки. Ном. № 574. Не роби з губи халяви. Ном. № 6867. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Ном. № 1263. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. КС. 1883. XI. 499. 3-межи всіх найкраща. Св. Л. 205. Кукуруза з жовта-зелена. Св. Л. 138. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ном. № 1710. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Аж страшна стала з плачу. Г. Барв. 114. Дякуєм тобі з душі! Г. Барв. 420. Я з того не винен, що така причина впала. КС. 1883. III. 671. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. Ном. № 1059. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! МВ. (О. 1862. III. 35). 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Котл. Ен. II. 23. Не з Микити кпити. Ном. № 12659. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ном. № 12686. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Ном. 12687. Не смійся, Іванку, з мойого припадку. Ном. № 12693.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 2) Лежебока, лѣнтяй. Вх. Зн.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Папай, -пая, м. Человѣкъ, чавкающій губами. Мнж. 188.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Сим. 216. Се йому не первина. Ном. № 7898. Ум. первинка.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Єв. Л. VI. 1. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Мет. 190. Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. АД. II. 9. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Чуб. V. 557. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки. К. Бай. 55. 2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука. Гн. І. 53.
Тамтуський, -а, -е. Тамошній. Михнівські цигани і тепер ще домагаються від тамтуських жидів два дні роботизни. Гн. II. 228.
Управляти, -ляю, -єш, сов. в. управити, -влю, -виш, гл. 1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134. 2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127. 3)до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).