Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Данцува́ти, -цу́ю, -єш, гл. Танцовать. Шух. І. 33.
За́парі, -рів, м. мн. = зашпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Метну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ метати.  
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Перезувати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Переобувать, переобуть. Cм. перебувати, перебути.  
Посягати, -га́ю, -єш, сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. ІІІ. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.
Сторч нар. 1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами. 2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати. Котл. Ен. IV. 8. 3)дивитися, зирнути, поглядати. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Кв. Сторч на море поглядає. Шевч.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати. Желех.