Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гупо́тнява, -ва, с. 1) Топотъ. Чую: гупотнява по дорозі, — думав, що коні біжать. Новомоск. 2) Стукотня (глухими ударами).
Дола́пати Cм. долапувати.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати. Чуб. V. 1176.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Порклиця, -ці, ж. = порплиця 1. Шух. І. 146.
Поцілунок, -нку, м. Поцѣлуй.
Сукроватий, -а, -е. Сукровичный. І вицідять сукровату, і наллють живої козацької.... крови чистої, святої. Шевч.
Ціці-баба, -би, ж. см. баба 10. КС. 1887. VI. 481. Сим. 192.