Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йорка

Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙОРКА"
Відлюдно нар. Удаленно отъ людей.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.
Обертання, -ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  
Поростоплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и ростопи́тися, но во множествѣ.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Просяний, -а, -е. Просяной. Просяна солома. Волч. у. Мир. ХРВ. 126.
Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.