Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

притужина

Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИТУЖИНА"
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Ли́стка, -ки, ж. = листа. Вх. Лем. 432.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Острововна, -ної, ж. Свинья. Вх. Зн. 45.
Піддужати Cм. піддужувати.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Радитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, совѣщаться. Сами стали радитись, що з нею робити. Кв. І. 94.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. Левиц. І. У середу нічого скоромом запихатися. Харьк. г.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Шаровільник, -ка, м. ? Сама вона була на хазяйстві: пані-матка пішла до шаровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИТУЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.